Багато хто з вас заходить на цей сайт, щоб переглянути інтерактивні карти, почитати статті про екологію чи ознайомитись із результатами досліджень. Ви бачите кінцевий продукт – сторінки, дані, візуалізації. Але, можливо, вам цікаво, що стоїть за лаштунками? Яка технологічна магія змушує все це працювати 24/7?

У цій статті я хочу провести невелику екскурсію "під капот" цього проєкту. Це розповідь не лише про інструменти, а й про філософію, що стоїть за їх вибором.

Філософія вибору: ставка на надійність та гнучкість

Коли постало питання про створення сайту, можна було піти простим шляхом і використати готовий конструктор. Проте для наукового проєкту, де важлива кастомізація, контроль над даними та можливість інтеграції специфічних інструментів (наприклад, для ГІС), потрібен був більш гнучкий підхід.

Мій вибір впав на створення додатку з нуля. Це дозволяє мені не залежати від обмежень платформи, оптимізувати продуктивність і бути впевненим, що система працюватиме саме так, як я задумав.

Серце проєкту: що змушує все працювати

В основі сайту лежить набір перевірених часом та спільнотою технологій зі світу Python.

Мозок операції: Python та Flask

Ядром усього є Python – мова програмування, відома своєю простотою та водночас потужністю, особливо у сферах аналізу даних та наукових обчислень.

Як каркас для вебдодатку я використовую Flask. Це так званий "мікро-фреймворк", що означає, що він не нав'язує жорсткої структури і дає повну свободу в побудові архітектури. Він як конструктор LEGO: починаєш з кількох базових цеглинок і додаєш лише те, що справді потрібно.

Пам'ять системи: база даних та SQLAlchemy

Дані користувачів, ролі доступу та інша структурована інформація зберігаються в системі управління базами даних PostgreSQL. Це надзвичайно надійне та потужне рішення, яке здатне витримувати великі навантаження.

Для взаємодії з базою даних з коду на Python я використовую SQLAlchemy. Ця бібліотека є своєрідним "перекладачем". Вона дозволяє мені працювати з таблицями бази даних як зі звичайними об'єктами Python, що значно спрощує та прискорює розробку.

Контроль доступу: ролі та безпека

Деякі розділи сайту доступні лише зареєстрованим користувачам або тим, хто має певну роль (наприклад, fzs_user). Ця логіка реалізована за допомогою розширень Flask-Login та Flask-Bcrypt. Паролі користувачів не зберігаються у відкритому вигляді – вони проходять через незворотне шифрування (хешування), що гарантує їхню безпеку.

Дві мови – один сайт: інтернаціоналізація

Оскільки сайт розрахований на українську та міжнародну аудиторії, важливою була підтримка кількох мов. Завдяки розширенню Flask-Babel сайт автоматично визначає мову браузера користувача і показує версію сторінки (/uk/ або /en/). Це також дозволяє легко перемикатися між мовами.

Дім для коду: як сайт живе на сервері

Написати код — це лише половина справи. Щоб він став доступним усім в інтернеті, його потрібно правильно розмістити та налаштувати на віддаленому сервері. Моя конфігурація складається з трьох ключових компонентів, що працюють у зв'язці.

1. Nginx – привітний адміністратор. Це вебсервер, який першим зустрічає вас на сайті. Він виконує роль реверс-проксі: швидко віддає статичні файли (картинки, CSS-стилі) і перенаправляє більш складні запити до "мозку" додатку.

2. Gunicorn – керівник робочих процесів. Це WSGI-сервер, який безпосередньо запускає мій Flask-додаток. Він керує кількома одночасно працюючими копіями додатку (так званими "воркерами"), що дозволяє сайту ефективно обробляти запити від багатьох користувачів одночасно.

3. Systemd – невсипущий наглядач. Це система ініціалізації на сервері під управлінням Ubuntu. Я налаштував додаток як сервіс, і systemd стежить, щоб він працював безперервно. Якщо з якоїсь причини процес впаде, systemd автоматично його перезапустить.

Навіщо все це?

Створення такого технологічного "сендвіча" може здатися надто складним для персонального сайту. Однак кожен елемент у цій системі виконує свою важливу роль, забезпечуючи швидкість, безпеку, надійність та гнучкість.

Це міцний фундамент, який дозволяє мені не думати про технічні обмеження, а зосередитись на головному – на створенні якісного контенту: нових карт, публікації даних та поширенні наукових знань.